СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Історико-соціологічний факультет було утворено в перші роки становлення Української державності, в краї, славному своєю історією, яка коренями сягає перших державотворчих процесів східних слов’ян, Галицько-Волинської держави, писання Пересопницького Євангелія, козацьких звитяг, героїчних сторінок повстанської боротьби. Карбуючи славні історичні традиції, орієнтуючись на існуючі потреби регіону, держави, факультет, незважаючи на молодий вік, відбувся в регіоні як центр підготовки нової генерації спеціалістів-громадян для ключових сфер суспільного життя з високим рівнем свідомості, професіоналізму, гуманізму, здатних гідно репрезентувати історію в навчальних закладах, наукових сферах, поповнити політичну еліту держави, сприяти якісному відображенню потреб соціуму.

Відлік існування сучасного історичного факультету бере початок від складних, контроверсійних у своєму суспільному звучанні років, коли Західна Україна після двадцятирічного перебування в складі Другої Речі Посполитої увійшла до Радянської України. В той час, згідно з ухвалою Ради Народних Комісарів УРСР від 15 квітня 1940 р., в Рівному засновано учительський інститут. Поруч із мовно-літературним та фізико-математичним факультетами постав третій – історичний.

Нова для західноукраїнських земель епоха, яку започаткували події вересня 1939 р., вимагала нових ідей, зміцнення нового політичного режиму. Ймовірно тому, як, зрештою, і через брак місцевих фахівців, більшість викладачів новоутвореного інституту прибули до Рівного з Києва, Харкова та інших міст Радянської України.
Проте тодішньому істфаку не судилося довгого віку. Початок Великої Вітчизняної війни перекреслив перші здобутки в розвитку Рівненського учительського інституту й історичного факультету зокрема... Інститут відновив роботу через півроку після відновлення у Рівному радянської влади восени 1944 р. Проте у відродженому вузі замість колишніх трьох факультетів залишилося лише два – фізико-математичний та мовно-літературний. 

Про причини зникнення істфаку зі структури інституту можна лише здогадуватися. Можливо, влада не наважилася відновити діяльність факультету в краї, де постала Поліська Січ та активно діяла Українська Повстанська Армія. Можна припустити, що репутацію міста, відтак і перспективу відродження історичного факультету в Рівненському учительському інституті підірвав статус міста Рівне часів окупації – столиці рейхскомісаріату «Україна». А можливо, причини були прозаїчнішими – нестача фінансових можливостей, спеціалістів тощо. Незважаючи на ймовірні версії, знаменник один – історичний факультет на першому етапі свого життя не встиг відзначити й дворіччя з часу заснування. Він відновиться лише через кілька десятиліть - восени 1994 р.

 

Місток між двома його життями – діяльність тих викладачів, які в різні роки викладали суспільні дисципліни. Відповідно до духу часу у відродженому після війни вузі постала кафедра основ марксизму-ленінізму. Перші її викладачі – С.П.Бондар, завідувачка кафедрою в 1945/46 навчальному році М.П.Душкіна, яку на цій посаді змінила З.В.Дуцко, викладачі М.В. Коваленко, І.М. Резник. Останній – ветеран війни, уродженець с. Колишна, що на Полтавщині. У 1938 р. він закінчив історичний факультет Харківського педагогічного інституту, наступного року – курси Робітничо-селянської Червоної Армії в м. Горький (нині – Нижній Новгород). Кафедра основ марксизму-ленінізму забезпечувала викладання історичних дисциплін. Серед тем, які вивчали студенти - «Підготовка збройного повстання в Петрограді», «Початок інтервенції та громадянської війни. VIII з’їзд партії», «Походи генерала Денікіна, білополяків і Врангеля».

Причини такої ідеологічної спрямованості у вивченні історії – очевидні. Показово те, що чи не єдине навчальне джерело, яким у повному обсязі були забезпечені студенти, – праці Й.Сталіна. У протоколах засідання кафедри за 1947 р. стверджується: «По кафедрі основ марксизму-ленінізму студенти повністю забезпечені «Коротким курсом історії партії». Там також зазначені слова, що сповна відображають пануючу у вузі атмосферу: «Вивчаючи працю Й.Сталіна «Марксизм і національне питання», викладачі давали розгорнуту критику українського буржуазного націоналізму і діяльності цих лютих ворогів українського народу в час тимчасової окупації України німцями. Викладачі знайомили студентів з марксистською критикою контрреволюційної теорії Грушевського і його наукової школи...»

Звичайно, незважаючи на подібні ідеологічні кліше, в навчально-виховному процесі віддзеркалювалися й внутрішньо- та зовнішньополітичні події другої половини 1940-х рр.. Студентський гурток «Поточної політики», членами якого були близько 130 чоловік, обговорював на засіданнях суголосні епосі теми: «Підсумки виконання плану відбудови і розвитку народного господарства за 1946 р.», «Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини», «Організація Об’єднаних Націй», «Боротьба американського імперіалізму за світове панування».
Сторінки з життя кафедр суспільствознавців 1960-1980-х рр. відтворюємо завдяки Г.А.Кревській. У 1959 р. вона закінчила мовно-літературний факультет Рівненського державного педагогічного інституту (РДПІ), а роботу в ньому розпочала 25 червня 1963 р. на посаді старшого лаборанта кафедри марксизму-ленінізму. Г.А.Кревська, яка продовжує працювати у вузі й сьогодні (вона – старший лаборант кафедри всесвітньої історії), розповідає:

- На початку 1960-х рр. кафедру марксизму-ленінізму очолювала кандидат історичних наук Вишнякова Валентина Іванівна. На кафедрі працювали висококваліфіковані викладачі: ветерани Великої Вітчизняної війни, кандидати історичних наук Головань Василь Петрович та Ковальчук Анатолій Савович, інвалід війни Галушко Іван Васильович. У 1966 р. кафедру очолив доктор філософських наук, професор Павлюк Володимир Володимирович. З 1974 по 1986 рр. він очолював РДПІ, заклавши своєрідний старт сходженню науковців кафедр суспільних наук на посаду ректорів вузів України (Ю.М. Лизогуб, А.І.Кавалєров, Л.В.Гнатюк, Р.М.Постоловський).

У 1971 р. кафедра марксизму-ленінізму була розділена: кафедру історії КПРС і наукового комунізму очолив кандидат, а згодом – доктор історичних наук Альберт Іванович Черній. Завідувачем кафедри філософії та політології став Зацепін Веніамін Іванович, кандидат філософських наук, який, як і А.І.Черній, згодом здобув вчений ступінь доктора наук. Нині він проживає в Австралії.

 

Юрій Маркович Лизогуб

  З 1976 р. кафедрою історії КПРС і наукового комунізму керував Юрій Маркович Лизогуб. Він розпочав роботу в РДПІ на початку того ж десятиліття на посаді старшого викладача. В 1968 р. захистив дисертацію, здобув вчений ступінь кандидата, згодом – доктора історичних наук, у 1985 р. став професором. Наступного року Ю.М.Лизогуб переїхав у м. Бердянськ, де тривалий час працював ректором місцевого педагогічного інституту.

  У різні роки на кафедрах суспільних дисциплін працювали такі викладачі: кандидат історичних наук Павлюк Олександр В’ячеславович, нині – старший радник офісу Генерального секретаря ОБСЄ (Відень, Австрія); доктор історичних наук Скрипнюк Олександр Васильович – працівник Вищої атестаційної комісії України; доктор історичних наук Савчук Борис Петрович, нині – професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) та інші.

Розпочата у 1985 р. перебудова в СРСР зумовила переоцінку минулого, поступово призвела до відмови від класово заангажованого мислення та прилучення громадськості до загальнолюдських цінностей. 6 лютого 1990 р. Міністерство вищої, середньої і спеціальної освіти СРСР оприлюднило наказ «Про невідкладні завдання перебудови роботи кафедр суспільних наук вузів». Відтоді змінилася структура викладання суспільних наук. У навчальному процесі вищих навчальних закладів з’явилися такі дисципліни, як «Політична історія ХХ ст.», «Проблеми теорії сучасного соціалізму», «Соціологія», «Політологія» та низка інших. Серед них – «Політична історія України».

 

Упродовж років змінювалися не тільки викладачі. Кафедри, які забезпечували викладання суспільних дисциплін, впродовж 1971-1999 рр. не раз змінювали й свої назви.

Зокрема:

Навчальні роки

Назва кафедри

1971/72 – 1987/88

Кафедра історії КПРС і наукового комунізму

1989/89 – 1989/90

Кафедра історії КПРС

1990/91

Кафедра політичної історії

1991/92

Кафедра історії України

1991/92 – 1994/95

Кафедра політичних наук

1995/96 – 1996/97

Кафедра соціології та політології

1997/98 – 1998/99

Кафедра філософії та політології

 

 Згідно розпорядження Міністерства освіти України від 10 березня 1992 р. у педагогічному інституті розпочали викладати курс «Історія сучасного світу», який, поруч із історією України, став базовою дисципліною історико-політичного напрямку. Суголосно модерним тенденціям у суспільно-політичному житті України, яка щойно ухвалила Акт проголошення незалежності України, з вересня 1991 р. у РДПІ створена кафедра історії України. То був непростий для викладачів і студентів час. Переоцінка історичної минувшини, суспільно-політичних процесів кінця 1980-х – початку 1990-х рр. у Східній Європі, СРСР і в Україні зокрема, супроводжувалася світоглядною еволюцією сучасників. Реалізувавши споконвічну мрію про суверенну державу, українська громадськість, яка прагнула осягнути свою етнічну історію, по-новому осмислити її, мала мінімальні шанси реалізувати ці цілі.       У проекті довідки про наслідки атестації кафедри історії України за 1993 р. стверджувалося: «Забезпеченість викладачів і студентів підручниками з дисциплін, що читаються кафедрою, і в першу чергу з історії України, незадовільна. Така картина спостерігається в усіх університетах України.  Причини подібної ситуації зумовлені як в цілому важким соціально-економічним становищем держави, так і недостатньою її увагою до проблем національної загальноосвітньої і вищої школи.

Закінчується 1993 рік, а більшість позицій тематичних планів всіх державних видань залишається невиконаною. За цей рік кафедра не отримала жодного підручника чи учбового посібника з будь-якої історії, хоча замовлень зроблено чимало. Книжкові магазини держави порожні...». Нові суспільно-політичні умови 1990-х років поставили на порядок денний необхідність відродження факультету. Панування радянської ідеології періоду національно-державного відродження України гальмувало як політичні, так і економічні життєво-необхідні реформи молодої держави.

Саме в таких умовах у 1994 році у колишньому Рівненському державному педагогічному інституті було відроджено історичний факультет. Завдання факультету визначили нагальні потреби суспільства - підготовка не просто педагогів-істориків, а високосвідомих громадян своєї держави, здатних розвивати національну ідею, відстоювати її, бути активними учасниками суспільно-політичного державного життя – авангардом, елітою суспільства.

Відродження факультету припало на літо 1994. Керуючись Державною національною програмою «Освіта. Україна XXI ст.» та рішенням вченої ради Рівненського державного педагогічного інституту, тодішній його ректор акад. Б.С.Колупаєв 29 серпня 1994 р. видав наказ про створення нового факультету – історико-філософського. Деканом новоутвореного факультету став доцент Роман Володимирович Павелків (сьогодні – доктор психологічних наук, професор, проректор університету).

Першими студентами історико-філософського факультету, разом із вчорашніми абітурієнтами, стали студенти, які здобували аналогічні чи суміжні спеціальності на інших факультетах. Загальна чисельність студентів стаціонарної форми навчання в 1994/95 навчальному році – 112 чоловік.

Перший рік – складний час в історії факультету. В процесі його становлення відбувався пошук оптимальних організаційних форм. До складу факультету в той час увійшли кафедри політичних наук, історії, філософії та загальної психології.

Не встиг факультет набрати ходи, як запровадження Кабінетом Міністрів України нового переліку напрямів підготовки фахівців із вищою освітою призвело до зміни його назви. Рішенням вченої ради РДПІ історико-філософський факультет перейменовано на історико-соціологічний. Відповідний наказ ректор інституту акад. Б.С.Колупаєв підписав 15 листопада 1994 р..

 

 

Роман Володимирович ПАВЕЛКІВ - декан факультету 1994-1995 н.р.

Кафедру історії України (створена 29 серпня 1991 р.) новоутвореного факультету очолював доктор історичних наук, професор А.І.Черній. Під його керівництвом на кафедрі працювали В.В. Верьовкін, В.Д. Гайбонюк, С.П. Журавльова, П.У. Мельничук, О.В. Сєвєрова, В.І. Тхор, Ю.С. Хабатюк, В.А. Черній. Викладачі кафедри здобували вищу освіту в провідних навчальних закладах України – в університетах Львова, Києва, Чернівців, Луцькому педагогічному інституті ім. Лесі Українки. Висока базова підготовка, в поєднанні з самоосвітою та активною науковою діяльністю, завершилася закономірним результатом: більшість із викладачів кафедри в попередні роки здобули наукові ступені та вчені звання кандидатів наук, доцентів. Так, наприклад, завідувач кафедри А.І.Черній – випускник історичних факультетів Чернівецького та Софійського університетів. Він – один із провідних спеціалістів України в царині болгаристики, протягом тривалих років розробляв проблему українсько-болгарського співробітництва. Вагомі наукові здобутки, високий професіоналізм стали запорукою визнання внеску вченого в розвиток історичної науки. Свідчення цього – робота проф. А.І.Чернія у спеціалізованих вчених радах по захисту дисертацій на здобуття вчених ступенів в Одеському та Волинському державних університетах.

 

Володимир Дорофійович Гайбонюк

З 1998 р. кафедру історії України очолював Володимир Дорофійович Гайбонюк, кандидат історичних наук, професор, заслужений працівник культури України, академік Міжнародної кадрової  академії.

Проф. В.Д. Гайбонюк – автор десятків наукових публікацій, серед яких книги: «Богдан Хмельницький в українській та світовій історії (до 400-річчя Б.Хмельницького)» (Рівне, 1996),
«Пам’ять кличе (сторінки історії України)» (Рівне, 1996), «Історія України: Науково-методичний посібник для викладачів і студентів» (Рівне, 1995) та ін.

Проф. В.Д.Гайбонюк вів активну науково-педагогічну діяльність, впродовж років створивши свою наукову школу. Під його керівництвом чотири нинішні викладачі кафедри (Р.С. Пальчевський, В.М. Півоварчук, О.П. Прищепа, О.В. Гуменюк) захистили дисертації на здобуття вчених ступенів кандидатів історичних наук, а також два кандидати історичних наук підготовлено ним для інших навчальних закладів області.

У 2009 році  завідувача кафедри історії України проф. В.Д.Гайбонюка не стало. З початку 2010 р. кафедру очолює кандидат історичних наук, доц. І.О. Десятничук.

Зміни в підходах викладання суспільних дисциплін, які розпочалися в час перебудови в СРСР, спонукали Міністерство освіти України прийняти загальну концепцію про їх викладання. Нововведення не оминули й політології та соціології. Відтак 29 серпня 1991 р. у структурі вузу постала нова структурна одиниця. Кафедру політичних наук у час її заснування очолив доктор історичних наук, професор О.С.Масний. Разом із ним працювали кандидат історичних наук Л.О.Шелюк, кандидати філософських наук Ю.І.Чепурнов і кандидат соціологічних наук О.М.Кириленко, а також старший викладач О.М.Гень, старший викладач В.О.Шелюк та інші викладачі.

По-різному склалася доля корифеїв суспільних наук. Так, Л.О.Шелюк працює директором Рівненського Інституту слов’янознавства Київського славістичного університету (РІС КСУ), В.В.Верьовкін – завідувач кафедри Вищої школи права, що в Рівному, 2004 р. не стало В.І.Тхора. Кількома роками раніше - першого завідувача кафедри політичних наук О.С.Масного.

Доктор історичних наук Олександр Сильвестрович Масний – відомий історик Другої світової війни, в доробку якого близько 100 друкованих праць із проблем участі України у Другій світовій війні, а також проблем політології, соціології, навчального процесу. Серед них – монографії «Організаційно-партійна робота Компартії України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945)», «Велика Вітчизняна війна (1941-1945): нові свідчення і підходи». О.С.Масний – співавтор книг «В ім’я перемоги», «Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область», «Вінок безсмертя. Книга-меморіал. Ровенська область» та ін.

 

Олександр Сильвестрович Масний

Викладачі кафедри політичних наук долучилися до забезпечення студентів навчальними посібниками, зокрема розробили курс лекцій з соціології. Паралельно запроваджуються нові, суспільно значущі спецкурси, наприклад, «Розвиток політичної думки в Україні», розроблений кандидатом історичних наук, доцентом Л.О.Шелюк. 

Окрім кафедр історії України та політичних наук, в структурі історико-соціологічного факультету діяла й кафедра філософії та політології. Викладання 31 дисципліни здійснювали 15 штатних викладачів. Зокрема – кандидат економічних наук, доцент Л.В. Заглинська, кандидат філософських наук, доцент М.Г. Бондар, старші викладачі Т.Н. Лебедюк, Н.І. Коберник, О.М. Гень, І.Е. Гур’янова, Ю.М. Терешко. У дусі епохи вони розробляли актуальні для української науки теми. Зокрема, М.Г.Бондар досліджував питання «Український менталітет – проблеми формування та розвитку», Л.В.Заглинська – «Проблеми стимулювання трудової діяльності в умовах перехідної економіки України».

У жовтні 1999 р. відбулося реформування кафедри. На її місці постали кафедра політології і соціології та філософії і економічної теорії. Останню очолила Л.В.Заглинська. Серед 16-ти викладачів кафедри філософії та економічної теорії – доктор наук, професор В.В.Павлюк та п’ять кандидатів наук, доцентів. 2010 року кафедру філософії та економічної теорії реформовано, внаслідок чого економісти на чолі з кандидатом економічних наук Л.Ю. Заглинською сформували нову кафедру економічної теорії на факультеті документальних комунікацій та менеджменту, а кафедру філософії очолила доктор філософських наук, проф. Л.М.Шугаєва.

 

Сергій Станіславович Троян

Створену 26 жовтня 1999 р. кафедру політології і соціології очолив доктор історичних наук, професор Сергій Станіславович Троян. Германіст за спеціалізацією, він протягом 1995-1996 рр. стажувався у Фрайбурзькому університеті, де одночасно працював викладачем.

Широка сфера наукових інтересів С.С.Трояна охоплює проблеми історії міжнародних відносин нового та новітнього часу, історії колоніалізму, сучасні суспільно-політичні процеси. Науковий доробок вченого відображений у низці монографій, серед яких «Теорія та практика німецького колоніалізму» (Чернівці, 1996), «Вступ до теорії міжнародних відносин» (Київ, 2000).

Професор С.С.Троян упродовж 1999-2001 рр. брав участь у роботі спеціалізованої ради із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів Львівського національного університету, з 1996 р. є членом аналогічних рад Чернівецького та Дніпропетровського національних університетів. Водночас він – член редакційних колегій низки наукових видань (серед яких журнал «Питання німецької історії та історіографії»), експерт Міністерства освіти і науки України з історії, член його науково-методичної комісії з політології.

Під керівництвом проф. С.С.Трояна кафедра політології і соціології розпочала розробку комплексного дослідження теми «Порівняльний аналіз політичних процесів, структур та систем України та світу». 

Кафедру всесвітньої історії, яку очолив професор Р.М.Постоловський, створено 25 жовтня 1999 р. Р.М.Постоловський розпочав роботу в РДПІ ще в листопаді 1972 р. Невдовзі він закінчив аспірантуру Київського педагогічного інституту, а в 1980 р. розпочав викладацьку діяльність. Через рік захистив дисертацію, здобув науковий ступінь кандидата історичних наук.

З того часу розпочалося стрімке наукове зростання Р.М.Постоловського: 29 грудня 1997 р. його обрано членом-кореспондентом Міжнародної Слов’янської Академії. Через рік – у 1999 р. – призначено ректором Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ), в 2002 присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України», роком раніше – в 2001 – Указом Президента України Р.М.Постоловського нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.

Р.М.Постоловський – автор численних наукових статей. Загальний обсяг публікацій вченого складає майже 300 друк. аркушів.
Професор Р.М.Постоловський бере активну участь у підготовці та атестації науково-педагогічних кадрів. Під його керівництвом працює науково-дослідна школа зі всесвітньої історії – генеза слов’янських народів, підготовлено і захищено одинадцять кандидатських дисертацій. Р.М.Постоловський продовжує керувати роботою молодих аспірантів.

 

Р.М.Постоловський

Серед перших викладачів кафедри всесвітньої історії – професор Р.М. Постоловський, який викладав історію південних і західних слов’ян, доценти П.У.Мельничук (історія східних слов’ян, архівознавство) та Н.Г.Галун (нова та новітня історія країн Європи та Америки), ст. викл. О.В.Сєвєрова (історія СРСР, історія Росії), проф. П.О.Савчук (всесвітня історія), проф. В.Й. Сидорук (історія середніх віків), ст. викл. В.М. Цятко (історія первісного суспільства, історія Стародавнього Сходу, історія Стародавньої Греції і Риму). 

 

Олег Олексійович СТАВИЦЬКИЙ - декан факультету 1995-2003 н.р.

Упродовж 1995–2003 навчальних років історико-соціологічний факультет очолював О.О.Ставицький, кандидат психологічних наук, доцент, під керівництвом якого відбулося становлення факультету. У цей період створено етнографічний музей-лабораторію  (ініціатором утворення виступила доцент М.М.Немиро). Її зусиллями, за підтримки студентів, тут зібрано численні експонати побутової та культурної традиції українського народу.

У 2003 р. на історико-соціологічному факультеті відкрито психодіагностичну лабораторію, створено клас самопідготовки студентів (34 комп’ютери). Головні ж здобутки істфаку часів, коли його очолював доцент О.О.Ставицький, – акредитація за ІІІ рівнем спеціальностей, за якими факультет готує спеціалістів, успішне проходження інспекції Міністерства освіти й науки, відкриття магістратури, яка розпочала роботу в 2003/04 навчальному році. За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у справу підготовки висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність О.О.Ставицького нагороджено грамотою Президента України (2003 р.).  

Упродовж існування історико-соціологічного факультету керівництво університету проводило активну роботу, спрямовану на посилення професорсько-викладацького складу та матеріально-технічної бази факультету. Зокрема, за цей час на роботу в університет з різних вузів України прибули доктор історичних наук С.С.Троян, кандидати історичних наук Л.Ю.Галуха, Р.П.Давидюк, С.І.Жилюк В.М. Шеретюк.

У вересні 2003 р. В.М. Шеретюк очолив історико-соціологічний факультет. 2003 року факультет зазнав назрілої, логічної реорганізації – поряд з історико-соціологічним факультетом, де залишилися спеціальності «історія і правознавство», «історія і народознавство», «історія і психологія», було створено психолого-природничий факультет, до якого відійшла спеціальність «психологія і історія».
Продовжуючи традиції підготовки істориків та орієнтуючись на нагальні потреби суспільства у фахівцях політичної царини, 2003 року на факультеті було відкрито спеціальність «Політологія». Ініціював відкриття спеціальності завідувач кафедри політології та соціології, доктор історичних наук, професор С.С.Троян. Перший набір абітурієнтів на нову спеціальність склав, відповідно акредитованій ліцензії,  25 осіб. Невдовзі – 2005 року – із названої кафедри для обслуговування спеціальності «Політологія» виокремлено як випускову кафедру політичних наук, яку очолив професор С.С.Троян. Кафедру політології і соціології, яка взяла на себе функції обслуговування факультетів університету соціально-політичними та правничими дисциплінами, очолює кандидат історичних наук, доцент Ю.М. Терешко

На сьогодні на факультеті діє п’ять кафедр, які забезпечують навчально-виховний процес не лише на історико-соціологічному факультеті, а й на решті факультетів університету: всесвітньої історії (завідувач – кандидат історичних наук, професор Р.М. Постоловський), історії України (завідувач – кандидат історичних наук, доцент І.О. Десятничук), політичних наук (завідувач – доктор політичних наук, професор М.М. Гон), філософії (завідувач – доктор філософських наук, професор Л.М. Шугаєва), політології і соціології (завідувач – кандидат історичних наук, доцент Ю.М. Терешко). На кафедрах факультету працює  54 викладачі,  з яких – 41 дипломований спеціаліст вищої кваліфікації, в тому числі 7 докторів наук, професорів та 38 кандидатів наук.

 

Валерій Миколайович ШЕРЕТЮК - декан факультету з 2003 н.р.

2003-2005 роки стали періодом комп’ютеризації кафедр й деканату та підключення факультету до мережі інтернет, забезпечення оргтехнікою.

Ставлячи максимальні завдання – здобуття факультетом IV рівня акредитації, у 2004 році  спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія» акредитується за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» з ліцензованим обсягом 15 місць. 2005 року факультет уже випускав магістрів не лише денної форми навчання, а й заочної. 2008 року за IV рівнем була акредитована і спеціальність «Політологія», що дозволило також і студентам-політологам отримувати дипломи магістрів.

Сьогодні на денній і заочній формі навчання історико-соціологічного факультету IV рівня акредитації здобувають освіту  понад дев’ятсот студентів. Після отримання диплома про вищу освіту випускники реалізують себе на освітянській ниві, в органах внутрішніх справ, органах влади, політичних та суспільних організаціях.

Для популяризації наукової роботи серед студентів, оприлюднення наукових студентських досліджень проводяться щорічні студентські наукові конференції «Історичні читання» та «Політологічна панорама».

Діяльність наукових секцій, гуртків, зокрема історичного клубу «Гетьман», «Дебат-клубу», випуск студентської газети факультету «Віче» та стінних газет – історичного та політологічного «Вісників» – сприяють поглибленню у студентства інтересу до «білих плям» історії, процесів політичного життя та до їх дослідження. Високу оцінку здобувають наукові роботи студентів, які були представлені на всеукраїнських та міжнародних студентських наукових конференціях.

Студенти факультету здобувають знання не лише в аудиторіях, читальних залах, бібліотеках, а й під час проходження навчальних фахових (археологічної, архівної, музейної, етнографічної, педагогічної, політологічної, науково-дослідної (магістри) практик. Зокрема, у межах політологічної практики та вивчення курсу «Міжнародні організації» щорічно організовуються ознайомчі поїздки студентів спеціальності «Політологія» в Центр інформації та документації НАТО в Україні та представництво ООН в Україні. Археологічна практика для студентів І курсу спеціальності «Історії» реалізується  як складова археологічних експедицій під егідою Інституту археології НАН України. Багаторічними керівниками археологічної практики є знані фахівці в Україні й за її межами: доктор історичних наук, професор Інституту археології НАН України В.Н. Козак та кандидат історичних наук, доцент Б.А. Прищепа. Практика літнього періоду не лише залучає студентів до дослідження історичного минулого, а й є незабутнім спільним студентським відпочинком у живописних регіонах України.

Зважаючи на професійний історичний профіль, викладачі та студентство факультету – постійні учасники міських та обласних заходів, пов’язаних з історією краю, регіону, держави, дослідницько-пошукових заходів. Соціологічні опитування населення міста та області здійснюють студенти-політологи, чому сприяє функціонування Інституту соціальних досліджень (керівник - доктор педагогічних наук, професор В.В.Вербець) та Центру соціально-політичних досліджень  (керівник - кандидат соціологічних наук, доцент О.М.Кириленко).

З часу заснування історико-соціологічного факультету в наукову діяльність активно включилися й студенти. Вже в перший рік його існування участь у наукових конференціях брали А.Міщеня, В.Самчук, В.Тарасюк. Значну науково-пошукову роботу проводили студенти тодішнього 3-го курсу В.Величко та Л.Марчук. Серед перших наукових конференцій, участь в яких брали студенти істфаку, – «Аркасівські читання» (м. Миколаїв), історичні читання у Києво-Могилянській Академії. З-поміж тих, хто активно включився в наукове життя в студентські роки, – Н.Р.Сірик, яка першою серед випускників історико-соціологічного факультету РДГУ здобула науковий ступінь кандидата історичних наук (2004 р.).

Із поступом факультету прийшли й перемоги на Всеукраїнських конкурсах студентів. У квітні 2000 р. команда студентів історико-соціологічного факультету РДГУ в складі І.Булиги та В.Ковальчука зайняли 4 місце серед вузів України, а в заключному турі Всеукраїнської олімпіади студентів з історії І.Булига (науковий керівник – доцент Л.Ю. Галуха) посіла 2 місце. Через три роки О.Нагорнюк (науковий керівник – заступник декана з навчальної роботи, доцент Сєвєрова О.В.) стала призером другого етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2003/04 навчального року з навчальної дисципліни «Методика викладання історії». 2008 року зі спеціальності «Політологія» друге місце зайняла студентка IV курсу Тетяна Романчук (науковий керівник - доктор політичних наук, професор М.М. Гон); ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі на кращі студентські наукові роботи з питань євроатлантичної інтеграції зайняв Анатолій Бондарчук – студент V курсу (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Т.Ф. Герасимчук) та Юлія Карпенюк (студентка V курсу) – ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі на кращі студентські наукові роботи з політичних наук (науковий керівник – кандидат соціологічних наук, доцент О.М. Кириленко). 

Важлива увага на факультеті приділяється різнобічному розвитку студентів, реалізації їх талантів та інтересів. Так, студенти факультету є активними учасниками та організаторами молодіж­них вечорів, конкурсів, вікторин («Що, де, коли?», «Брейн-ринг», «Студентська весна», КВК, «Я і гітара», конкурсу краси – «Перлина весни»), свят тощо. Студенти активно долучаються до заходів факультету, спрямованих на підтримку дитячих будинків області. Щорічно під час новорічних свят студенти вітають вихованців Спеціалізованого дошкільного дитячого будинку м. Рівного. Важливе місце у виховних заходах факультету посідає проведення туристичних екскурсій студентсько-викладацького складу до різних історико-архітектурних пам’яток Західної України  та інших регіонів держави, близького закордоння.

Крім успіхів у навчанні, художній самодіяльності, студенти факультету демонструють і спортивні досягнення. У спортивній спартакіаді РДГУ збірна команда історико-соціологічного факультету - щорічний призер загальної першості університету з-поміж 12 учасників. Студенти факультету постійно входять до збірних команд університету в міжвузівських змаганнях, всеукраїнських та міжнародних. Так, студентка факультету, майстер спорту з боротьби дзюдо Ю.М.Галінська - призерка параолімпійських ігор 2008 р. в Пекіні, чемпіонка України 2010 р. Також лідером спортивного життя впродовж років є майстер спорту, призер чемпіонату Європи з легкої атлетики, чемпіон України, відмінник навчання Анатолій Харковець, випускник 2005 року. Провідними видами спорту є баскетбол, волейбол, легка атлетика, шахи, у змаганнях з яких факультет уже упродовж кількох років утримує першість університету.

Впродовж останніх років головними доробками професорсько-викладацького складу факультету стали такі видання:

С.І.Жилюк Обновленська церква в Україні (1922-1928). – Рівне: РДГУ, 2002. – 384 с. з іл. 19,2 ум. друк. арк.;

В.С.Сулько Українська соціологічна думка у пошуках істини. (Зародження і становлення вітчизняної соціології в процесі національного державотворення. Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття). -  К., 2002. – 360 с.;

 

С.І.Жилюк Червоний терор проти духовенства і віруючих на Східній Волині (Житомирщині) у 20-30-х роках XX ст. Архівні документи та матеріали. – Рівне, Волинські обереги, 2003. – 1532 с. 8, 83 ум. друк. арк.;

 

М.М.Гон. Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935-1939). Монографія. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – 192 с. 11,16 ум. друк. арк.;

 

П.О.Савчук Дубенський Спасо-Преображенський монастир і церква. До 365-річчя церкви. – Рівне, видавець Зень О.М., 2006. – 136 с. 8.0 д.а.;

М.М.Гон. Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Монографія. - Рівне: Волинські обереги, 2006. – 431 с. 25,11 д.а.;

С.І.Жилюк Метаморфози відносин КПУ і РПЦ: від антагонізму до політичного партнерства (архівні документи та матеріали). – Рівне: Перспектива, 2006. – 174 с. 7. 05 друк. арк.;

Л.М.Шугаєва «Православне сектантство в Україні: особливості трансформації»- Рівне, 2007, 320 с.;

Р.Давидюк, А.Жив’юк «Почутися одним нерозривним зі своїми братами і сестрами Великої України». Відлуння Голодомору 1932-1933 років на Рівненщині. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня». – 2008. - 91 с.;

О.П. Прищепа. Вулицями Рівного: погляд у минуле. – Рівне, 2006. – 223 с.;


Серед найпомітніших публікацій викладачів кафедри двох останніх навчальних років:

Т.Ф. Герасимчук, А.М. Киридон, С.С. Троян Концептуальні основи теорії політики. Навчальний посібник. – К., 2008. – 307 с.;

А.Р.Кукурудза Демократизація православ’я в двадцятих роках XX ст. (Український контекст. – Рівне: видавець Олег Зень, 2008. – 249. 14,0 д.а.;

В.В.Вербець, О.А.Субот, Т.А.Христюк. Соціологія. Навчальний посібник (рекомендований Міністерством освіти і науки України для студентів ВНЗ). – К., Кондор, 2009 р. – 550 с.;

О.П. Прищепа Міста Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Рівне: ПП ДМ, 2010. – 287 с.;

В.А.Доброчинська, В.М. Шеретюк (члени ред. колегії). Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Рівненська область / Ред. рада вид.: В.Г. Кремень (гол.) [та ін.]; Редкол. тому: Р. М. Постоловський (гол.) [та ін.]. – К.: Знання України, 2010.  


Високий професійний рівень викладачів факультету здобув належну державну оцінку.

Ректор університету професор Р.М. Постоловський нагороджений нагрудним знаком Петра Могили, удостоєний звання «Відмінник освіти України».

Завідувач кафедри історії України (1998-2009 рр.), кандидат історичних наук, професор В.Д.Гайбонюк  нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни» та знаком «Відмінник народної освіти» (1998 р.). 

Завідувач кафедри політології і соціології професор С.С.Троян у 2002 році нагороджений знаком «Відмінник освіти України», а в 2007 році – грамотою Міністерства освіти і науки України.

Доцент кафедри історії України Р.П.Давидюк нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. 

Кандидат історичних наук, професор А.І.Литвинчук удостоєний звання Заслуженого працівника культури України та «Відмінника освіти України».

Звання «Відмінник освіти України» отримали кандидат історичних наук, професор В.С.Сулько, кандидат історичних наук, професор П.О.Савчук та кандидат історичних наук, доцент П.У.Мельничук

У 2010 році В.А.Доброчинську відзначено Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України.

 

Оприлюдненню наукового доробку як викладачів університету, так і науковців з усіх регіонів України та близького зарубіжжя історичного та політологічного напрямів сприяє періодичне видання фахових збірників «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (з 2000 року видано 20 номерів; головний редактор – професор Р.М. Постоловський) та «Панорама політологічних студій» (з 2008 року видано 4 номери; головний редактор  - професор М.М. Гон).

Налагодженню наукових контактів та наукового спілкування молодих істориків-дослідників з усіх регіонів України та сусідніх держав – Польщі, Білорусі, Литви, Росії, Молдови - сприяє щорічна науково-практична конференція «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії», що проводиться у співпраці факультету з Інститутом історії України НАН України, яка з 2005 року зі статусу міжвузівської м. Рівного виросла до рівня міжнародного.

З метою співпраці та обміну досвідом налагоджені контакти із Інститутом філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Інститутом історії України НАН України, історичними факультетами Тернопільського державного педагогічного університету, Вінницького державного педагогічного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Факультет співпрацює та налагоджує міжнародні наукові відносини із Білоруським національним технічним інститутом (м. Мінськ), Вільнюським університетом, Інститутом історії Ягеллонського університету (м. Краків), Історичним інститутом Варшавського університету та ін.

Кафедри факультету здійснюють роботу по підготовці та підвищенню професійного рівня наукових кадрів. Завідувач кафедри політичних наук з 2007 р., доктор політичних наук, професор М.М. Гон бере участь у роботі спеціалізованої ради по захисту дисертацій у Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича; завідувач кафедри філософії доктор філософських наук, професор Л.М.Шугаєва - член спеціалізованих вчених рад в Житомирському державному університеті імені Івана Франка та Рівненському державному гуманітарному університеті. Свідченням підвищення фахового потенціалу  викладачів факультету є стажування за кордоном. У 2007 році доцент Р.П.Давидюк читала лекції для студентів Торуньського університету ім. Ніколая Коперніка (Польща). У 2008 році пройшла стажування у Школі літній при Університеті Ніколая Коперніка у місті Торунь (Польща) доцент Л.Ю.Галуха. Професор М.М. Гон стажувався в США та Ізраїлі, доцент А.Л. Черній – в Інституті світової економіки та міжнародних відносин НАН України. В 2010 р. професійний рівень у Швеції підвищувала доцент О.М. Кириленко. У 2010 році старший викладач О.А. Субот стажувався в Інституті сучасної історії Чеської Республіки (Ustav pro soudobe dejiny, м.Прага). Доцент В.Ю. Лесняк у 2010–2011 роках проходив наукове стажування при Східних Студіях Варшавського університету (Республіка Польща). 

Апробація результатів розробки кафедральних тем науково-дослідної роботи відбувається на міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських конференціях і семінарах. Зокрема, професорсько-викладацький склад кафедр – учасник наукових форумів у містах: Гьотеборг (Швеція), Єрусалим (Ізраїль), Ланцкоронь, Варшава, Жешув (Польща), Вашингтон (штат Каліфорнія, США), Санкт-Петербург (Росія), багатьох містах України.

У напрямку дослідження історії південних та західних слов’ян працює історична школа професора Р.М. Постоловського. Щорічною стала науково-практична конференція «Слов’янські народи в історичному процесі: генезис проблеми» з публікацією наукових матеріалів в однойменній збірці.

«Актуальним проблемам історії західноукраїнських земель першої половини ХХ ст.» присвячує наукові конференції кафедра історії України. Наукові зрізи політичних та соціологічних процесів України та світу здійснює на щорічних конференціях кафедра «Політичних наук». Науковим розвідкам у галузі релігії та філософії присвячуються тематичні наукові конференції кафедри «Філософії». Актуальним проблемам розвитку Центрально-Східної Європи ХХ–ХХІ ст. присвячує наукові конференції кафедра політології і соціології.

Традиційним стало проведення спільних науково-практичних конференцій професорсько-викладацького складу та студентів обох спеціальностей, зокрема «Геноцид сталінського тоталітаризму щодо українського народу 1932-1933 рр.: ідейно-політичні мотиви, історичні передумови, наслідки і уроки для України» (РДГУ, 2005 р.); «Помаранчева революція: міфи, реальність і перспективи» (РДГУ, 2005 р.); «Система безпеки в країнах Центральної і Східної Європи післявоєнного періоду (1946–2006 років)» (РДГУ, 2006 р.); конференція, присвячена проголошенню ІІІ Універсалу Української Центральної Ради та створенню Української Народної Республіки (РДГУ, 2007 р.); «УПА в Другій світовій війні: рефлексії в українському сьогоденні» (РДГУ, 2010 р.); Міжвузівська науково-практична конференція «Політико-правові аспекти виборчого процесу в Україні 2006 р.» (РДГУ, 2006 р.); Наукова конференція «Вибори – 2007: проблеми формування/функціонування політичної культури українського суспільства» (РДГУ, 2007 р.); Міжвузівська науково-практична конференція «Політична модернізація: світовий і вітчизняний досвід» (РДГУ, 2010 р.). У співпраці з Рівненською ОДА проведено «круглий стіл» на тему: «60-річчя з початку виселення етнічних українців з території Польщі» (Рівне, 2004 р.); з Рівненською ОДА, Здолбунівською РДА, Рівненською державною обласною бібліотекою, Здолбунівською організацією ВУТ «Просвіта» проведена у 2006 р. наукова конференція «Голодомори, політичні репресії в Україні як етноцид українського народу першої половини ХХ ст.». Історико-соціологічний факультет виступив одним із співорганізаторів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Микола Костомаров у вимірах сучасності» (Рівне, 2007 р.). Кафедра філософії ініціювала  у 2008 році проведення міжвузівської наукової конференції «Християнство в контексті духовної культури українського народу. До 1020-річчя Хрещення Русі» (Рівне, 2008 р.) тощо.

Головним показником діяльності історико-соціологічного факультету є, звичайно, випускники. За період функціонування  факультету підготовлено понад 1500 спеціалістів. Кращі випускники обох напрямів рекомендуються для навчання в аспірантурах, які відкриті при факультеті за спеціальностями «всесвітня історія» (діє із 2001 року) та «етнополітологія та етнодержавство» (2009 року здійснено перший разовий набір). Відповідно до державного замовлення до аспірантури щороку вступає до десяти аспірантів, що забезпечує підготовку потужного кадрового резерву. Готують кандидатські дослідження більше тридцяти аспірантів та здобувачів та п’ять докторантів. Поглиблюється практика стажування на факультеті фахівців інших вузів, що сприяє як тіснішій співпраці навчальних закладів так і взаємному фаховому зростанню.

Попри молодий вік факультету, сучасна підготовка кадрів забезпечує спадковість та безперервність наукової та викладацької роботи кафедр. Двадцять два випускники історико-соціологічного факультету уже влилися до професорсько-викладацького складу. З них двадцять один захистили кандидатські роботи з історичних, політичних та філософських наук. 

Це, зокрема, викладачі:

- кафедри всесвітньої історії - кандидати історичних наук І.О. Десятничук, А.В. Слесаренко, І.І. Мартинчук, О.П. Ворон, Н.В. Плюта, І.В. Філіпчук, С.Л. Синяк, викладач В.Р.Бернацький;
- кафедри історії України - кандидати історичних наук  О.В. Гуменюк, Т.О. Карпухіна;
- кафедри політичних наук – кандидати історичних та політичних  наук  Г.Я. Невинна, Л.І. Валюх, П.С. Долганов, Н.С. Івчик, О.П. Постельжук;

- кафедри філософії – кандидат історичних наук О.П. Ворон, кандидати філософських наук І.І. Булига, В.Я. Мишков;

- кафедри політології та соціології - кандидати історичних наук Т.А. Опанасюк, Т.М. Кузьма, В.Ю. Лесняк, викладачі Л.М. Ларькіна, М.Ф.Савчук.

 

Підвищенню кадрового потенціалу факультету сприяє підготовка докторських дисертацій. Так, зокрема, 2005 року докторські дисертації захистили: за спеціальністю «Релігієзнавство» - С.І. Жилюк, за спеціальністю «Загальна педагогіка та історія педагогіки» - В.В. Вербець. 2007 року за спеціальністю «етнополітологія та етнодержавознавство» захищена докторська дисертація М.М. Гоном. Наукову роботу спеціальності 22.00.04 «Соціальна структура, соціальні інститути та спосіб життя» виконує докторантка Л.М. Кириленко. З 2008 року на факультеті працює доктор філософських наук, професор Л.М. Шугаєва. 

 

Значна увага на факультеті приділяється розвитку студентського самоврядування. Організація дозвілля студентства реалізується студактивом і з кожним роком вдосконалюється, здобуваючи не лише позитивні відгуки ректорату та деканату, а й призові місця в межах університетських та міжвузівських конкурсів.

У 2004 році за участю деканату і студентів була розроблена та затверджена символіка історико-соціологічного факультету – емблема, прапор, девіз та гімн, що сприяє єднанню студентства факультету навколо спільності ідей, завдань і принципів.
Випускники факультету працюють також методистами кафедр і деканату: В.Б. Самсонюк – ст. лаборант деканату, О.В. Мельник – методист кафедри історії України, Н.С. Герасимюк – старший методист кафедри політології і соціології, а випускники магістратури Т.С. Ісичук та К.Ю. Шевчук – старші методисти кафедр, відповідно, історії України та політичних наук.

Поряд із програмою кадрового забезпечення визначено і розвиток інших напрямів зростання факультету. Зокрема, це підвищення ефективності навчального процесу та навчальної дисципліни, ефективності науково-дослідної роботи через підтримку учасників різноманітних наукових проектів, викладачів, які плідно працюють у науковій сфері, розширення міжнародних контактів, проведення наукових конференцій з актуальних проблем історії та політичних наук, подальше впровадження новітніх засобів навчання, вдосконалення змісту виховної та культурно-просвітницької роботи, розширення та поглиблення змісту культурно-масових заходів для студентства, зростання ролі громадського самоврядування та ініціативи, зміцнення матеріально-технічної бази.

Історико-соціологічний факультет постав у перші роки становлення Української державності, в краї зі своєю славною історією. Можна стверджувати, що, карбуючи славні історичні традиції, орієнтуючись на існуючі потреби регіону, держави, факультет, попри молодий вік, відбувся в регіоні як центр підготовки нової генерації спеціалістів-громадян для ключових сфер суспільного життя з високим рівнем свідомості, професіоналізму, гуманізму, здатних гідно репрезентувати історію в навчальних закладах, наукових сферах, поповнити політичну еліту держави, сприяти якісному відображенню потреб соціуму. 

Студенти та випускники історичних факультетів завжди належали до еліти як вищих навчальних закладів, так і суспільства. І сьогодні можна впевнено стверджувати, що студенти історико-соціологічного факультету – суспільно активний, національно свідомий потенціал нашого вузу.